trina_ka

"Как рассказал сайт «Таблоид», 30 июля на Майдане независимости состоялась акция неких гражданских активистов, протестующих против практики секс-туризма иностранных граждан в Украине. Среди присоединившихся к акции оказалась известная красавица Влада Литовченко, рассказавшая изображавшим проституток девушкам, как правильно общаться с мужчинами и добиться успеха".

воістину - виглядаєш ідіотом (-кою), так не роби з себе ще більшого (-у) ідіота (-ку))))

Дотепний текст Жені Мінка http://www.telekritika.ua/media-continent/authorcolumn/minko/2008-08-05/39865

Питання:
що має бути в голові в людини, щоби, опинившись у подібній кумедній ситуації (читати майстер-клас про те, як бути успішною жінкою, дівчатам, які зображають проституток і влаштували акцію проти проституції)? Ще більше цікавить - як можна надумати написати усвоєму блозі, ніби ти це так спеціально підлаштувала?? От не боїться людина виглядати ще більшою дурепою?!

друзі, вам не здається, що останнім часом люди (в основній масі) ніби бояться повноцінно користуватися мовою? Звідки ця купа лапок при конструюванні нових слів? Чому зараз замість спокійно писати, скажімо, регіонал чи бютівець, їх конче мають взяти у лапки? Ніби кожен новотвір має бути кимось зафікосаваний, кодифікований та дозволений, а інакше - зась писати без лапок?! Сумніваюся, що слова соціаліст чи комуніст колись так само писали у лапках... Якось рішучості менше, чи що? Це через некомфортність мовного середовища? Але таке, здається, спостерігається не лише в україномовних - у російськомовних текстах я таке зустрічаю так само часто. Якась дивна обережність, вам так не здається?