trina_ka

Твої очі – як ріка моїх печалей,
як ріка музики, що повертає
мене назад, кудись поза часи.

Як ріка музики, що загубила
десь мою Пані… а згодом і мене.

З твоїх очей душа фортепіано
Підчорненими котиться слізьми…

Ця ніч, ці очі, сигаретний дим,
десятий келих засліпили мені світ.

На місці взявся полум’ям,
палахкотить жага, вогонь себе зжирає…
Сказати, що люблю тебе?
Якби ж я міг, о Місяцю мій, моя Пані…
Я не володію нічим у житті –
лише твої очі і мої печалі…

Кораблі мої плачуть по верфях,
пошматовані над затоками...
Мій гливий жереб потопив мене,
розбивши віру в моєму серці…
Поїхати без тебе, о моя бузкова квітко?
О затінку Божий на моїх повіках,
моє зелене літо, моє Сонце,
найдивовижніші барви мого життя…
Як поїхати від тебе, якщо наша любов
красивіша за весняне цвітіння землі?
Красивіша за білосніжну гарденію
у чорному волоссі іспанки!

О єдине кохання моє, не плач,
твої сльози розр’ятрюють мою плоть.
Я не володію нічим у житті –
лише твої очі і мої печалі…
Сказати, що кохаю тебе?
Якби ж я тільки міг, мій Місяцю, моя Пані…
Я втрачена, кінчена людина,
не знаю свого місця на землі.
Загубив свій шлях, загубив ім’я,
загубив адресу…
Історія? Яка в мене історія!
Я безпам’ятство забуття!
Якір, який не тримає човна,
ґандж у людській подобі…

Що дати тобі? Скажи мені.
Свою тривогу? Зневіру? Свою кволість?
Що дати тобі, крім долі,
яка танцює на долоні диявола?

Утисячне: я кохаю тебе… Тож відійди
від мене, відійди від вогню мого і сигарет.
Я не володію нічим у житті –
лише твої очі і мої печалі…

( Read more... )

Нізар Каббані, "Ріка печалей" (більш відомий як "Твої очі"), переклад із арабської (с) Катріна Хаддад