trina_ka

1. Автопортреты латвийских поэтов. – Б.м.: Books from Lithuania, 2004. (14 листівок.)
2. Айги Геннадий. Все дальше в снега. Стихотворения 1993–2005. – Шупашкар: free poetry, 2005. – 24с.
3. Вахал Йозеф. Кровавый роман / Пер. с чеш. А. Бобракова-Тимошкина. – М.: Митин журнал, 2005. – 323с. (Репринт публікації 1924 року у Врошвицях.)
4. Вильнюс. Литературная панорама Литвы. – 2006. - №171 (весна/лето). – 101с.
5. Гайденко П. Время, длительность, вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. – М.: Прогресс-Традиция, 2006. – 464с.
6. Латвийская литература. (Антология) – Б.м.: Латвийский Литературный центр, 2005. – 155с.
7. Московский парнас. Адресный справочник. – М.: Московский Парнас, 2004. – 142с.
8. Мост. Статьи о современной поэзии. – М.: Книжное обозрение, 2006. – 132с.
9. Премия Андрея Белого (1978–2004). Антология. – М.: Новое литературное обозрение, 2005. – 655с.
10. Родионов Андрей. Добро пожаловать в Москву. (Стихотворения.) – М.: Красный матрос, 2003. – 82с.
11. Современная российская мифология. Сб. статей. – М.: Рос. гос. гуманит. Ун-т, 2005. – 285с. (Серия «Традиция-текст-фольклор: Типология и семиотика».)
12. Хафиз. Газели. – М.: Изд-во художественной литературы, 1969. – 87с.
13. Экзистенциальная традиция: философия, психология, психотерапия. – 2006. - №№1, 2 (8, 9); 2005. - №2 (7).

хочу чогось цікавого і корисного про виховання дітей
практику, не теорію.

«Кит на ймення Андрюша був невидимий. А в іншому не відрізнівся від нормальних китів. Любив пірнати, плавати, пускати фонтан та упадати за китами-дівчатами. А коли помічав в океані якесь китобійне судно, підпливав до нього й суворо питав (дуже голосно):
— Навіщо ви полюєте за китами?
Андрюшу ніхто не бачив, тому рибалки думали, що то БОГ з ними говорить. І відповідали:
— Таке наше покликання! Бо ж ми — китобої!!!
— Он як! — сердився Андрюша і обливав їх фонтаном, а потім пірнав під судно й підкидав його понад хвилі.
І лякалися китобої божого гніву, і уклякали навколішки, і, піднявши руки до неба, волали:
— Ми більше не будемо китобоями!
І більше не були…»

Сергей Седов. Сказки несовершенного времени. Просто чудова книженція :)

мені потрапила до рук книжечка - я зачитувалася просто! Наводжу мовою оригіналу. Автор - такий собі пан Димов. Частина перша.

( Read more... )