дівчинка

[info]trina_ka


вітер і дерева на вершинах

нотатки тріни Ка


"Гиперболы умирают, а литоты остаются"
дівчинка
[info]trina_ka
"Уменьшительные суффиксы – это своего рода магические заклинания, которыми мы приручаем хищные вещи мира сего, задабриваем их, осваиваем, укрощаем, делаем послушнее и податливее".

"...уменьшительный склад речи выполняет отчасти психотерaпевтическую, компенсаторную функцию в российском обществе. По традиции здесь человек чувствуeт себя подавленным и униженным. Перед государством, крепостным правом, тоталитарной системой, милицией, начальниками и чиновниками всех рангов. Маленький он человек. А пользуясь уменьшительными суффиксами, он начинает чувствовать себя большим. Перед ним все маленькое: и водичка, и ножик, и песик, и улочка, и деревце, и лесочек... И даже начальничек. Давай в магазинчик зайдем. В скверике посидим. По лесочку погуляем. Стаканчик у тебя с собой? А начальничка мы в гробу видели... «Доложи, – говорю, – обстановочку!» А она отвечает не в такт: «Твой начальничек дал упаковочку – У него получился инфаркт!» (А.Галич)".


з цікавої статті Епштейна тут

Ви ж уже знаєте, друзі, про "Український тиждень"?
дівчинка
[info]trina_ka
звільняють головреда УТ Романа Кульчинського та його заступника Павла Солодька.

причини такі: "кілька номерів погано продавалося, недостатнє використання потенціалу, передусім зовнішнього; немає чітко акцентованої точки зору на процеси державотворення та розвитку нації; окремі теми або не висвітлюються, або висвітлюються невчасно; самотік в роботі відділів і політична заангажованість"

мене особливо потішила ця "акцентована точка зору на процеси державотворення та розвитку нації"...

гопники від А до Я :)
дівчинка
[info]trina_ka
Термин «гопники» возник в начале 20-х годов прошлого века. Тогда в Ленинграде в помещении гостиницы «Октябрьская» на Лиговском проспекте организовали Городское общежитие пролетариата, сокращенно ГОП. Туда свозили выловленных на улицах юных беспризорников, уличенных в мелких кражах и других противоправных действиях. Обитателей этого учреждения и им подобных стали впоследствии называть гопниками.

В результате взаимопроникновения и блендирования культуры русской крестьянской общины с ее круговой порукой и культуры криминального дна городов, начавших активно расти в результате развернувшейся в Советском Союзе индустриализации и сопутствующей ей урбанизации, и возник феномен гопничества.


уся стаття тут

помічено у [info]zhsky

про те, як робилися мультики :)
їжачок-слідопит
[info]trina_ka
Мій перший фільм із сипучих матеріалів називається «Компромікс» – про боротьбу Білого й Чорного. Припинивши боротьбу, Чорне й Біле змішувалися й утворювалося сіре болото. Таку боротьбу було зручніше передати на сипучих матеріалах. Тож я взяв вугільний порошок і звичайну сіль. У «Засипле сніг дороги» виникла ідея сипати сіль, покадрово знімаючи, як іде сніг. Окрім солі використовував підсмажену манну крупу, каву. Також брав порошок «Карболонг», що застосовується як абсорбент. (бесіда з аніматором Євгеном Сивоконем).

Вікімапія від українців!
дівчинка
[info]trina_ka
Нова спільнота "Вікімапія від українців"

приєднуйтеся :)

Розкажемо всьому світові про Україну - українською!

а справді - де можна вивчити українську?
дівчинка
[info]trina_ka
А что сделали те, которые нынче без умолка кричат о необходимости придания статуса государственного русскому языку, для того, чтобы их избиратели сначала выучили язык родной, государственный? Открыли бесплатные курсы? Организовали бесплатное обучение для всех желающих? Профинансировали создание библиотек, лингафонных кабинетов или обучающих комп"ютерных программ? Почему выучить бесплатно иностранный язык в Украине сегодня проще, чем выучить свой родной?

приходьте завтра у Купідон
дівчинка
[info]trina_ka

фотовиставка "Руки письменників"
дівчинка
[info]trina_ka
Учора, 3 жовтня, у Французькому культурному центрі в Києві почала працювати виставка робіт французького фоторепортера Анні Ассулін, присвячена рукам письменників та філософів.

Руки, на думку мисткині, значно краще розкривають внутрішній світ її героїв, аніж їхні портрети. Обличчю можна надати певного виразу, зазначила пані Анні, натомість руки значно щиріші, відвертіші, правдивіші. Як не дивно, руки письменників виявилися схожими на руки селян – вони мужицькі, робочі, натруджені, геть не схожі на руки, скажімо, піаністів.